Нетрадиційні уроки з історії України

День Соборності України

(Позакласний захід)

---

Інтегрована гра-вікторина до Дня Соборності України «Любіть Україну!»

Мета:

Навчальна:

-  Поглиблення знань учнів про Україну як державу зі своєю історією, культурою, народними звичаями та традиціями;

Розвивальна:

- Формування почуття належності до українського народу;

- Розвиток полікультурної, соціальної компетентності учнів;

- Розвиток творчих здібностей учнів;

Виховна:

- Виховання толерантного  ставлення до соціокультурних надбань українців;

- Виховання відповідальності, товариськості, поваги до думки інших.

Відзначити знаменні дати для поглиблення знань, досвіду учнів; активізації громадянської позиції з метою розвитку перспективного бачення себе, історії України, держави.

Підготовчо-організаційна робота:

-   Підготовка приміщення для проведення вікторини: проводиться в актовій залі або кабінеті, на дошці або стіні – політична карта Європи та карта України, малюнки з ілюстраціями українських народних свят.

Формування команд гравців:

-   Кожен клас виставляє команду;

Визначення складу журі:

-  До складу журі запрошуються вчителі української мови та літератури, історії та географії.

Перебіг вікторини:

І. Вступне слово ведучого (вчителя), ознайомлення з правилами гри.

                        Різні в світі є країни,
                               Різні люди є на світі,
                               Різні гори, полонини,
                               Різні трави, різні квіти.
                               Є з усіх одна країна,
                               Найрідніша нам усім.
                               То – прекрасна Україна,
                               Нашого народу дім.

Якщо поглянути на карту нашої Батьківщини, то ми побачимо, що заходиться вона в самому центрі Європи. Тому за  своїм географічним розташуванням,  Україна – країна європейська. Та ще вона має, як і кожна країна світу свою самобутню історію, природу, культуру.

Сьогоднішня гра – це інтелектуальне змагання для тих, хто насамперед любить Україну, відчуває себе  українцем і хоче перевірити й поповнити свої знання про її історію, географію, народні звичаї, традиції та  літературу.

Тому наше змагання буде складатись з таких конкурсів:

«Історична вікторина»

«Географічний»

«Народознавчий»

«Літературний»

«Асоціативний»

ІІ. Презентація команд та журі.

За звання переможця змагатимуться 5 команд. Переможе та команда, яка набере найбільшу суму балів за  всі етапи гри.

ІІІ. Власне гра.

1 конкурс – «Історична вікторина».

Отже, розпочнемо гру з історичної вікторини, яка проходитиме в вигляді брейн-рингу. Командам на обговорення дається 30 секунд. Перемагає та, яка найшвидше правильно дасть відповідь. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

Питання.

1.        Як називалися воїни, що майже 300 років боронили Україну від зовнішніх ворогів?
 (Козаки)

2.        Яку назву мала козацька держава, створена за Дніпровськими порогами?
(Запорізька Січ)

3.        Як називався начальник козацького війська?
(Гетьман)

4.        Під керівництвом якого гетьмана Україна вела Національно-визвольну війну проти поляків?
(Під проводом Богдана Хмельницького)

5.        Хто є батьком української історії?
(М.Грушевський)

6.        Який гетьман зрадив російського царя Петра І, перейшовши на бік шведів?
(Іван Мазепа)

7.        Які умови треба  було виконати, щоб стати козаком?
(Бути вільним, православним, знати українську мову, не мати дружини, пройти випробування)

8.        За чиїм наказом була зруйнована  Січ?
(За наказом Катерини ІІ)

9.        Як називалась перша слов’янська держава?
(Київська Русь)

10.   Автор слів гімну України?
(Павло Чубинський)

11.   Як називається основний закон України?
(Конституція)

12.   Назвіть композитора, який поклав вірш Чубинського, що став гімном, на музику?
(Михайло Вербицький)

2 конкурс – «Географічний»

А тепер перевіримо, наскільки добре ви знаєте географію України?

Письмова частина: за дві хвилини напишіть області України. Переможе та команда, яка за відведений час напише правильно найбільше областей. Завдання оцінюється – 1 бал за кожну область.

Усна частина:

1.        Назва обласного центру, яка складається зі слова – назви однієї з основних зернових культур в Україні та слова, яке означає стан спокою та гармонії, період між війнами.
(Жито+мир).

2.        Назва обласного центру України, яка складається з двох слів в перекладі російською мовою: перше слово – назва неотруйних змій, поширених по  вмій території України; друге – тип поселення, в Україні має нараховувати понад 10 000 осіб, більша частина жителів якого зайнята поза сільським господарством.
(Уж+город).

3.        Назва історико-географічного регіону  України. Слово складається з двох частин: перша – низинна старовинна історична місцевість міста Києва, стародавній район ремісників і річковиків; друга – назва однієї з нот.
(Поділ+ля)

4.        Назва обласного центру України, яка складається із слова, що означає вид єдиноборства, поширеного в Японії, в якому два борці виявляють сильнішого на круглому полі. Останню літеру цього слова замінюємо на українську літеру «и».
(Сумо-Суми).

3 конкурс – «Народознавчий».

Чи знаєте ви, як називається наука, що вивчає побут, свята, традиції та звичаї українців? (Народознавство). Народознавчий конкурс складається з двох етапів.

І етап.

В Україні багато народних свят. Спробуємо перевірити, чи знаєте ви їх. На дошці написані назви українських народних свят. Ваше завдання – розташувати їх у хронологічній послідовності. Перемагає команда, яка зробить це найшвидше і правильно. І етап оцінюється трьома балами.

Варіант написаний на дошці:

Великдень

Покрова

Зелені свята

Різдво

Івана Купала

Водохреща

Правильний варіант:

Різдво

Водохреща

Великдень

Зелені свята

Івана Купала

Покрова

? Назвіть свято, яке символізувало об’єднання України? Як зараз називається це свято?
(22 січня – День Соборності України).

ІІ етап.

Кожна команда обирає по черзі назву свята і розповідає про нього. На підготовку – 30 секунд. Завдання оцінюється 2 балами.

4 конкурс – «Літературний»

Багата наша Батьківщина на  митців – письменників, поетів. Пригадайте, кого з них ви знаєте? А чи ваші знання з літератури справді глибокі, ми зараз і з’ясуємо.

1.        Назвіть літературний твір Т.Г.Шевченка, який найбільше перекладався і яитається на 147 мовах світу?
(«Заповіт»)

2.        Українська казка, в якій домашню тварину називають паном?
(«Пан Коцький»)

3.        Назвіть автора і назву книги, на читання якої Михайлик, герой повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять», хотів обміняти дві склянки гарбузового насіння?
(М.Твен «Пригоди Тома Сойера»).

4.        Як звати київського князя, який помер від укусу гадюки?
(Олег).

5.        Назвіть автора та назву книжки, яка в 1979 році була внесена Міжнародною радою здитячої та юнацької літератури до Особливого почесного списку Г.Х.Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої та юнацької літератури, а знятий за цією книжкою телефільм отримав Гран-прі на Міжнародному фестивалі у Мюнхені та Головну премію на Міжнародному фестивалі в Австралії.
(В.Нестайко «Тореадори з Васюківки»).

5 конкурс – «Асоціація».

І етап.

А я хочу пригадати поетичні рядки Володимира Сосюри:

                      Весняний сад, квітки барвисті…
                               І ти у сяєві й намисті,
                               Подібна сонцю і весні

Про кого так написав наш поет-земляк? (Про Україну)

Він ототожнював Україну із сонцем і весною. А в якому образі ви уявляєте нашу Батьківщину – Україну? Спробуйте передати це асоціативним малюнком.

На завдання відводиться 5 хвилин, оцінюється 5 балами.

ІІ етап. Назвіть, чий портрет зображено на купюрі номіналом:

20 грн – (Іван Франко)

50 грн – (Михайло Грушевський)

100 грн – (Тарас Шевченко)

200 грн – (Леся Українка)

500 грн – (Григорій Сковорода)

IV. Підбиття підсумків гри. Визначення і нагородження переможців.

V. Заключне слово вчителя.

Діти, сьогодні ви продемонстрували гарні знання про Україну, її географію, історію козацтва, літературу, народні свята. Наша країна давня, але як незалежна – ще зовсім молода. Тож давайте любити й оберігати її – багату, молоду, найкращу для нас. І тоді вона засяє яскравою зіркою на європейськім небосхилі!

                      Любіть Україну у сні й наяву,
                               Вишневу свою Україну!
                               Всім серцем любіть Україну свою, -
                               І вічні ми будемо з нею.

Тема «ГОЛОД 1946-1947 РР. НА УКРАЇНІ»

Мета: систематизувати знання учнів про передумови, причини, масштаби та наслідки Голоду 1946-1947рр. в порівнянні 1921-1923рр., 1932-1933рр.; допомогти учням усвідомити трагедію українського народу; формувати і вдосконалювати навички роботи зі статистичним матеріалом, історичними документами, картою і схемами, як джерелом історичних знань; виховувати в учнів інтерес та повагу до своєї історії, почуття патріотизму та формувати  громадянську позицію.

Завдання: ознайомити учнів із причинами та наслідками голоду 1946-47рр. на Україні; удосконалити знання учнів про голодні роки XX ст. на Україні; формувати в учнів почуття поваги до історичного минулого українського народу.

Обладнання: рушник, свічка, сніп перев’язані чорною стрічкою, історичні документи “Лист з минулого”, презентація «Голод в Україні 1946-1947рр.», підручник.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: (урок-реквієм).

                                   

 Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Оголошення теми та мети уроку «ГОЛОД 1946-1947 РР. НА УКРАЇНІ».

Останнім часом у художній літературі, працях істориків та науковців багато уваги приділяється найтрагічнішій сторінці нашої історії — Голодомору 1932-1933рр. Однак майже нічого не сказано про голод на Україні в 1946-1947рр. Звичайно, його причини були іншими, масштаби — значно меншими, а наслідки — не такими трагічними.

Що ж це було насправді: голод чи голодомор? Якими були причини й наслідки цієї жахливої сторінки в історії України? Хто в цьому винен і хто має за це відповідати? Напередодні відзначення Дня пам’яті Голодомору (четверта субота листопада) ми спробуймо знайти відповідь на ці та інші питання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

      Перед тим, як ми перейдемо до вивчення нашої теми, давайте пригадаємо:

1) Скільки разів довелося пережити українцям голод за роки радянської влади?

(3 рази: 1921-23рр., 1932-33рр., 1946-47рр.)

2) Що ми взагалі вкладаємо в поняття голод, голодомор, “геноцид”?

(ГОЛОД - стан людини, у якому їй не вистачає їжі для здорового життя.

ГОЛОДОМОР – це історичне явище, яке відбувалося у конкретний час, у конкретному місці і є наслідком дій конкретних осіб.

ГЕНОЦИД – цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими  або релігійними мотивами.)

(Відповіді учнів. Вчитель підсумовує сказане).

ІV. Вивчення нового матеріалу

Вступне слово викладача

І для початку давайте повернемося на декілька років назад та згадаємо, що ми знаємо про ГОЛОД на Україні 1921-1923рр. та 1932-1933рр.

Учні  (повідомлення про голод 1921-1923рр. та 1932-1933рр.)

План

1. Передумови та причини голоду 1946-1947 рр. на Україні.

2. Масштаби голоду.

3. Наслідки голоду для українського народу.

1. Передумови та причини голоду 1946-1947 рр. на Україні.

 Передумови:

У повоєнний період виняткове значення на населення України мав стан сільського господарства, але в цей час, як і в 30-ті роки на селі склалися несприятливі обставини. Це становище було спричинене не насильницькою колективізацією, а війною: скоротились посівні площі, зменшилось поголів’я худоби, не вистачало техніки, а особливо робочих рук. Стан сільського господарства після закінчення Другої світової війни був дуже складний. Розорене війною сільське господарство, яке потребувало допомоги, аби стати на ноги, ще більше було підірване засухою.

Сталінське керівництво не передбачало кардинальних змін на селі, навпаки – село мало стати одним з головних джерел ресурсів для проведення відбудови.  В цих складних умовах, під тиском Москви уряд УРСР планував на 1946р. збільшити посівні площі, врожайність і хлібозаготівлю та скоротити присадибні ділянки.

Для центральних і південних областей України 1946-1947рр. виявилися  несприятливими: зима – малосніжна, весні і літо – найпосушливіші за кілька років. В результаті – малий врожай.

Але не це було головною причиною голоду, а позиція держави, яка не вжила заходів, аби запобігти голоду, відкривши державні резерви, зменшивши хлібозаготівлі. Центральне керівництво замовчувало реальні цифри урожаю попередніх років і посилалось на те, що держрезерви недостатньо поповнювались, тому допомоги не буде.

Фактично обставини 1946-1947 рр. були аналогічними до 1932-1933рр, трагедія повторювались. Під виглядом заготівель держава проводила повну ревізію продовольства на селі і тим самим прирікала його на голод.

Серед причин ще можна виділити особисті антипатії Сталіна до України. Не міг вождь народів пробачити довготривалу окупацію та вважав, що  українці погано боролися з ворогом.

У січні 1946 року М.С.Хрущов, виступаючи на нараді передовиків сільського господарства, сказав:

 «…Засуха, вона, як і хвороба: коли з'являється, то найбільше приковує до ліжка людей з кволим організмом, вони швидше захворюють, легше піддаються хворобі…»

        Отже, можемо виділити такі причини голоду:

1)    Високі плани хлібозаготівлі з урожаю 1946 року.

2)    Запровадження прямих податків за користування  присадибними ділянками.

3)    Несприятливі природні умови на більшій частині УСРР.

4)    Зруйноване війною сільське господарство.

5)    Експортування зернових закордон.

6)    Недостатня кількість робочих рук. (запишіть будь-ласка в зошит)

2. Масштаби голоду.

Найлютішим голод був узимку та навесні 1947 року, перетворившись на голодомор. Весною та літом 1946р. 16 областей України зокрема: Київська, Полтавська, Вінницька, Ровенська, Житомирська, Кіровоградська, Одеська, Херсонська, Запорізька, Миколаївська  та інші вразила посуха.

Найгіршим становище було в південних та центральних  областях України. Звернемося до спогадів очевидців з Чернігівської області  (учні зачитують уривки із документів)

6 лютого 1947 Міністерство Державної Безпеки УРСР повідомляло СРСР про випадки канібалізму та трупоїдства у Дніпропетровській та Ізмаїльській областях (Румунія). За два місяці 1947 зафіксовано 16 випадків вживання в їжу людських трупів. Внаслідок недоїдання серед сільського населення поширилася дистрофія. Станом на 2 липня 1947 р. в Українській РСР нараховувалось понад 1 млн. 154 тис. виснажених голодом людей.  В цей час у міських і сільських лікарнях перебувало 125 тисяч таких хворих. Близько 100 тисяч знаходилися у тяжкому стані, але не могли бути госпіталізованими, бо не вистачало лікарняних ліжок. У голодоморному вирі гинули в основному селяни-хлібороби, робітники. Поширювався й тиф.

Так, наприклад, 30 липня 1947 року з Чернівецької області направлено Міністерству внутрішніх справ УРСР донесення про реєстрацію в області 39,594 хворих на дистрофію, з них дітей до 14 років — 10,397, госпіталізованих — 4,221, померлих від дистрофії — 2,829 осіб.

Маючи гіркий досвід 30-х, селяни почали тікати в міста, на новобудови, але їх швидко повертали назад через відсутність паспортів та довідок від сільрад про переїзд селянина. В цей же час відновив свою дію закон від 7 серпня 1932 р. “Закон про 5 колосків” за яким можна було отримати до 10 років ув’язнення в таборах.

Давайте пригадаємо цей закон (доповідь учня)

На весну 1947 р. становище ще більше погіршується. Президія СРСР видає кілька указів “Про кримінальну відповідальність за розкрадання держмайна, Про посилення охорони особистої власності громадян”.

Покарання передбачало від 7 до 10 р. таборів з конфіскацією майна. До кримінальної відповідальності було притягнуто 15 тис. голів колгоспів. Вибита з голодуючого українського села сільгосппродукція відправлялася в різні регіони радянської республіки. Українська РСР була головним постачальником зерна для Ленінграда, ряду областей РРФСР, овочів — для Москви.

Саме в той час, коли люди в Українській РСР голодували та вмирали голодною смертю, багато хліба вивозилося за кордон. За 1946—1947 рр. в країни Західної Європи: Польську, Чехословацьку республіку, Народну Республіку Болгарію, Німеччину, Французьку республіку та ін. з СРСР експортовано 2,5 млн т зерна.

Головне лихоліття вразило майже всю Українську РСР за винятком ряду західних областей. В західному регіоні, де селяни зібрали непоганий врожай, загони УПА, організовуючи опір вивезенню зерна, закликали населення допомагати голодуючим, які їхали туди по хліб. «Західняки» рятували від голоду не лише своїх земляків, а й росіян, білорусів, молдован, які, оминаючи загороджувальні загони міліції, пробивалися з голодуючих областей за порятунком, і знаходили його тут.

3. Наслідки та уроки голоду для українського народу.

Голод 1946-1947 рр. залишив значний відбиток на демографічному розвитку України. Сільське господарство знаходилося у важкому стані. Не вистачало не лише тракторів, комбайнів, автомашин, а й простих сільськогосподарських знарядь праці, тяглової сили. В плуг впрягали корів, а іноді й самих жінок-колгоспниць. А згідно партійних постанов посівні площі необхідно було розширювати

Урожайність зернових культур в колгоспах знизилася в 1946 р. до 3,8 ц з га. В деяких областях колгоспники на свої трудодні отримали по 50—100 гр. зерна, мізер продуктів, а чимало з них взагалі нічого не отримали. Почався масовий виїзд селян у місто (навіть без наявності паспортів).

Продовольчі труднощі наростали з кожним днем, а «основний закон» — будь-що виконати обов'язковий план хлібозаготівель — ніхто й не думав скасовувати, навпаки, партійні органи закликали вести нещадну боротьбу з «саботажниками». В спустошених містах і селах не вистачало буквально всього. Карткова система, введена в повоєнні роки, не забезпечувала нормального харчування. Реальна заробітна плата була нижчою від довоєнної в два рази. Рівень життя селян та їх реальні доходи неухильно падали. В 1947 р. була здійснена грошова реформа, внаслідок якої населення втратило свої заощадження.

Найважливіший висновок з подій 1946—1947 рр. полягає в тому, що коли б не поспішне форсування продовольчих та інших ресурсів для забезпечення скасування карткової системи, реформ грошей та цін, голоду можна було б уникнути, а відповідні реформи провести роком пізніше.

З усього раніше сказаного, можемо виділити наступні наслідки голоду.

Наслідки голоду 1946-47рр. для українського народу:

1) Масовий виїзд сільської молоді до міст.

2) Ускладнився процес відбудови господарства.

3) Скорочувалися трудові ресурси на селі.

4) Негативно вплинув на моральний стан суспільства.

5) Масове сирітство. (запишіть будь-ласка в зошит)

V.               Систематизація та узагальнення знань

Метод «Коло думок» (залучаються всі учнів до дискусії)

Давайте повернемось до нашого проблемного завдання. Чи можна було уникнути голоду 1946-1947рр.? (Обговорення, висновки).

(Додатково)

Які ж уроки ми можемо винести?

 Я пропоную такі:

1.    (Політичні) – керівництво держави несе повну відповідальність за життя свого народу, адже життя людини це найбільша цінність для держави, ніхто не має права відібрати життя людини, використовувати голод, як засіб вирішення проблем.

2.    (Історичні) – незважаючи на важкі випробування в радянський період українцям вдалося добитися свої сокровенної мети – зберегти рідну землю від пограбування, зберегти себе як націю, здобути незалежну державу.

3.    (Урок совісті) – урок пам’яті наш обов’язок пам’ятати і згадувати тих, хто загинув під час 3 українських голодів, щоб не допустити такої трагедії в майбутньому.

Заключне слово вчителя.

Отже, можна зробити висновок, що голоду повоєнних років 1946-47 можна було уникнути, якби партія та уряд вели відповідну політику, а Україні була надана своєчасна допомога продовольством, зменшені норми хлібозаготівлі та податки з підсобних селянських господарств. Отже, беззаперечно ми можемо говорити вже не про голод 1946-1947рр., а про голодомор, що був спрямований проти українського народу, що це була воля одних людей проти інших.

І як було сказано на початку нашого уроку, що кожного року 4-ї суботи листопада на Україні вшановується День пам’яті Голодомору. ДАВАЙТЕ ПРИГАДАЄМО ІСТОРІЮ ЦЬОГО ПЯМ’ЯТНОГО ДНЯ…

Запроваджений згідно з указом Президента України Л.Кучми № 1310/98 від 26 листопада 1998 року як «День пам'яті жертв голодоморів».

Указом Л.Кучми № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року встановлювалася нова назва «День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій».

Указом президента В.А. Ющенка № 431/2007 від 21 травня 2007 називається «День пам'яті жертв голодоморів».

В 2017 році День пам’яті жертв голодомору припадає на 25 листопада.

О 16:00 год. оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам голоду. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.

 Тож не забудьте, 25 листопада 2017р. вшанувати всіх жертв голодоморів хвилиною мовчання та запалити свічу пам’яті.

VI.           Оцінювання учнів

VII.        Домашнє завдання

 1.Опрацювати матеріал підручника § 8-9 та документи на с. 75,77,79.

 2. Підготувати повідомлення на тему «Зміни в житті та побуті населення після голоду 1946-47рр.»

УРОК КВК ЗА ТЕМОЮ ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА.

УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1918 РР.

Мета. Повторити, узагальнити, закріпити й оцінити знання набуті впродовж вивчення теми, розвивати вміння та навички, які формувалися на попередніх уроках, виховний аспект уроку реалізується в результаті осмислення розглянутих подій історії України та формування позитивного емоційно-особистісного ставлення до них, спонукати учнів до подальшого поглиблення своїх знань

Привітання. Команди складаються і готують його заздалегідь. Привітання – це візитна картка команди. У привітанні мають бути відображені назва,емблема і гасло команди. Привітання повинно бути пов’язане з темою КВК, із зверненням до команди – суперниці.

1. Конкурс – розминка.
9 січня 1905
1 серпня 1914
3 липня 1917
10червня 1917
15 червня 1917
7 листопада 1917
11 листопада1918
9 січня 1918
16 січня 1918
29 квітня 1918
14 листопада 1918
9 грудня 1917
27 січня 1918

Сепаратизм
Антанта 
Троїстий союз
Пролетаріат
Шовінізм
Репресія 
депортація 
Анексія 
Мілітаризація
Більшовики

2. Конкурс – естафета.
1.Видатний український письменник, член УСДРП, голова уряду Генерального Секретаріату УЦР
2. Видатний український історик, активний діяч національного руху, був обраний головою Української Центральної ради.
3.Рішенням цієї установи була підтверджена вимога надання Україні національно- територіальної автономії.
4. Наприкінці червня 1917р. у Київ прибули три міністра Тимчасового уряду Росії. Після переговорів було досягнуто компромісу між УЦР і Тимчасовим урядом.
5. Укажіть дату заснування Головної Української Ради
6.Виконавчий орган влади, який являв перший національний уряд у ХХ ст.. 
7.Був заарештований російською владою та ув’язнений у монастирській тюрмі у Суздалі: 
А) Франко
Б) Дорошенко 
В) Галущинськи
Г) Шептицький  
8. Хто очолив створене Російським  урядом генерал – губернаторство 
А)Брусилов
Б) Бобринський
В) Шептинський 
Г) Тарнавський
9.Капітуляція фортеці Перемишль
10.Український представницький орган (парламент) створений представниками українських політичних партій та організацій.

Конкурс знавців.
1. Назвіть періоди Російської революції 1917р та громадянської війни 
2. Що таке двовладдя 
3. Яким було ставлення населення України до першої світової війни 
4. Де прийняли бойове хрещення бійці легіону УСС.
5. Порівняйте І-ІІ Універсал Ц.Р.
6. Чи вдалося делегації УНР на переговорах у Брест -Литовську досягнути своєї мети.
7. За яких обставин відбувся гетьманський переворот.
8. Із якою метою було створено Директорію? 

3. Конкурс « Історичний бій»
Один із членів команди ставить запитання іншій команді, називаючи при цьому прізвище того, хто має відповідати. Якщо прозвучить правильна відповідь, то команда отримує можливість задавати питання. Якщо питання залишиться без відповіді, то учень, який має відповідати стає умовно «вбитим» Якщо відповість наполовину правильно, то він вважається     «пораненим» 
1. Коли Утворився Союз визволення України
2. Хто став першим головою СВУ
3. Коли розпочалася перша світова війна
4. Хто є автором статті «Війна і українці»
5. Що таке окупація 
6. Коли відбулася Галицька битва
7. Що таке депортація 
8. Коли відбувся бій за гору Маківка 
9. Коли відбувся брусиловський прорив 
10. Які українські  політичні партії виникли на початку революції
11. Коли прийшла до влади Директорія
12. Що таке Трудовий конгрес

4. Конкурс капітанів.
Укажіть правильне твердження 
1. 16 січня 1918 р. почалося повстання робітників заводу «Арсенал» у Києві, які підтримували більшовиків.
2. 27 січня (9 лютого) і918р.- підписання Берестейського мирного договору між Україною та державами Четвертного союзу
3. Згідно з ІІ Універсалом УЦР, юрисдикція УНР Поширювалась на 9 українських губерній.
4. Перший більшовицький уряд в Україні очолив В.Затонський
5. Більшість делегатів І Всеукраїнського з’їзду рад у Києві (грудень1917) становили селяни, які перебували під впливом есерів
6. У січні 1981 УЦР прийняла закони «Про національно- персональну автономію», « Про скасування права власності на землю»
7. ІІ Універсал оголосив Генеральний Секретаріат вищим виконавчим органом УНР до скликання Установчих зборів України

5. Конкурс « Домашнє завдання».
Команди зображують будь – яку історичну подію. Суперники повинні відгадати її. Можна виступ зробити музичним, костюмованим, з танцями, з приготуванням національних страв.

Заключний етап – підведення підсумків.

Всім дякуємо!!!!Спасибі!!!!

Наслідки Другої світової війни для України

Виховний захід з історії "Наслідки Другої світової війни для України"