Блог викладача історії : Конспекти уроків з всесвітньої історії

СВІТ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.

Мета: охарактеризувати процес повоєнного мирного врегулювання, розкрити процес створення ООН, показати структуру і функціонування органів ООН; з’ясувати причини створення військово-політичних блоків; формувати навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу; продовжувати відпрацьовувати навички роботи з історичною картою, уміння розглядати історичні явища в конкретних історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості, гідності, нетерпимості вирішення міжнародних проблем військовими засобами.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, історична карта, атлас, схема «Структура ООН».

Основні терміни і поняття: Паризька мирна конференція, репарації, «холодна війна», «доктрина Трумена», НАТО, СЕАТО, СЕНТО, Варшавський договір, соціалістичний табір, капіталістичний табір, ядерна загроза.

Основні дати:

25 квітня - 26 червня 1945р. — установча конференція ООН в Сан-Франциско.

24 жовтня 1945р. — створення ООН і затвердження статуту.

29 липня - 15 жовтня 1946р. — Паризька мирна конференція.

10 лютого 1947р. — підписання мирних договорів із союзниками Німеччини.

5 березня 1946р. — виступ У. Черчилля у Фултонському університеті.

12 березня 1947р. — Доктрина Трумена.

4 квітня 1949р. — створення НАТО.

1954 - 1977рр. — СЕАТО.

1959 - 1979рр. — СЕНТО/Багдадський пакт.

14 травня 1955р. - 1 липня 1991р. — Варшавський договір.

Проблемне питання: Чому відбулося протистояння між колишніми союзниками після Другої світової війни?

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент, повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація знань.

Робота біля дошки:

Написати дати до подій і поставити у хронологічну послідовність:

Парад перемоги; Бомбардування Хіросіми; Вступ у війну СРСР проти Японії; Празька операція; Потсдамська конференція; Акт про капітуляцію Німеччини.

Бесіда з класом:

1. У результаті якої військової операції відбувся остаточний розгром Німеччини?

2. Яка конференція підвела підсумки після звільнення Європи?

3. Назвіть рішення цієї конференції.

4. Коли Радянський союз вступив у війну проти Японії?

5. Як називалася армія, що потерпіла поразку від радянських військ в Маньчжурії?

6. Як називалися американські атомні бомби, що були скинуті на Хіросіму і Нагасакі?

7. Де і коли було підписано капітуляцію Японії?

Мотивація навчальної діяльності

Вчитель задає проблемне запитання і пояснює мету його розв’язання.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Зміни у світі внаслідок Другої світової війни.

Вчитель: Друга світова війна та її підсумки призвели до кардинальних змін у світі. Для того, щоб з’ясувати, як це вплинуло на подальший розвиток держав Європи, Америки та Азії учням потрібно відпрацювати відповідний розділ параграфу підручника та заповнити таблицю (зразок таблиці подає вчитель або учні пропонують на власний розсуд визначити ті країни, що заслуговуватимуть на найбільшу увагу).

США	СРСР	Велика Британія	Франція	Німеччина	Італія	Японія

2. Створення ООН

Дуже важливим в період післявоєнного врегулювання міжнародних проблем стало питання про створення ООН.

Вчитель: Ліга Націй, що існувала в міжвоєнний період, не змогла зберегти мир і фактично напередодні війни проводила політику потурання агресору. В роки Другої світової війни вона фактично припинила свою діяльність, а в 1946 році була офіційно розпущена. Уроки війни вимагали створення нової дієздатної міжнародної організації. У 1943 році держави-союзники висунули пропозиції про створення такої міжнародної організації. Через рік в Думбартон-Оксі (США) представники США, СРСР, Великої Британії сформулювали основні принципи діяльності ООН та підготували проект Статуту ООН. Незабаром до цих держав приєдналася Франція.

(Учень біля дошки розповідає про історію створення ООН та її діяльність.)

Хто на сьогоднішній день є генеральним секретарем ООН?

3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини.

Вчитель: Важливе місце в контексті мирного врегулювання світових проблем у взаємовідносинах між державами займали питання про укладання мирних договорів з колишніми союзниками Німеччини та Японією. За рішенням Берлінської конференції у 1945 році був заснований міжнародний орган Рада міністрів закордонних справ (РМЗС), до якого входили СРСР, США, Велика Британія, Франція та Китай. Метою РМЗС було проведення підготовчої роботи з регулювання післявоєнних міжнародних відносин. На Раду було покладено обов’язок складання проектів мирних договорів з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією. Остаточні вироблення й узгодження текстів мирних договорів були здійснені на Паризькій мирній конференції, що працювала з липня по жовтень 1946 року.

Доповіді учнів: Під час відповідей використовується історична карта та атлас

А. Рішення Паризької конференції та мирні договори.

Б. Конференція у Сан-Франциско та її рішення.

4. Міжнародні трибунали

Вчитель: У постановах Потсдамської конференції було рішення про покарання військових злочинців. Для цього було скликано Нюрнберзький процес і відбувся Токійський міжнародний трибунал.

Учні виконують довгострокові індивідуальні завдання з використанням архівних документальних матеріалів (уривки з Нюрнберзького та Токійського процесів).

5. Початок «Холодної війни» і створення військово-політичних блоків.

Розгляд питання відбувається як звіт роботи творчих груп.

5.1. Виступ Черчилля у Фултоні

5 березня 1946р. У. Черчилль виступив перед студентами Фултонського університету з промовою про загрозу «від Балтики до Адріатики нависла «залізна завіса»». Це було сигналом до початку протистояння.

«Холодна війна» - це військове, політичне та ідеологічне протистояння з різними політичними та економічними системами в другій половині XX ст.

Періоди «холодної війни»:

І-ий — 40-50 рр. ХХ ст.

ІІ-ий — 50-60 рр. ХХ ст.

ІІІ-ій —70-80 рр. ХХ ст.

5.2. «Доктрина Трумена»

Продовженням «холодної війни» була доктрина Трумена. Це послання американського президента конгресу США про надання 400 млн. ол.. Для підтримки урядів Греції та Туреччини, та визнання змісту суперництва між США та СРСР як конфлікт між демократією та тоталітаризмом.

5.3. Створення військово-політичних блоків.

HATO — 4 квітня 1949 р. (12 держав).

СЕНТО (Багдадський пакт) — 1955-1979 рр.

СЕАТО —1954-1977 рр.

АЗЮС — 1951 рр. (Австрія, Нова Зеландія, США).

Варшавський договір — 14 травня -1 липня 1991р.

Вчитель: Взаємна недовіра між союзниками переросла у холодну війну і гонку озброєнь. До середини 50 - рр. розкол світу на два протилежні табори був оформлений різними військово-політичними союзами. Протистояння поширюється не тільки на Європу, але й на ввесь світ. Це породжує загрозу виникнення нової світової війни.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу. Рефлексія.

1. З якими державами були підписані мирні договори?

2. Де пройшли міжнародні військові трибунали та покарання військових злочинців?

3. Яка конференція є установчою по створенню ООН?

4. Мета діяльності ООН?

5. Які військово-політичні блоки ви знаєте?

6. Як перекладається HATO?

7. Мета створення НАТО?

8. Що ви знаєте про взаємовідносини між Україною та НАТО?

V. Підсумок уроку.

Розв’язання проблемного питання: Чому відбулося протистояння між колишніми союзниками після Другої світової війни?

VІ. Домашнє завдання.

- опрацювати параграф підручника, конспект;

- вивчити теми, історичну термінологію, дати;

- підготуватися до уроку - узагальнення.

Використана література:

1. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року і до наших днів / Пер. з фр. Є.Марічева. - К.: Основи, 1995. - 903 с.

2. Грицяк І., Камінська Т. Створення, розширення та діяльність Північноатлантичного Альянсу (НАТО) / І. Грицяк, Т. Камінська // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2009. - Вип. 3. - С. 183-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadu_2009_3_24.pdf

3. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). - К.: Грамота, 2011 - 224 с.: іл.

4. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук. – метод. посібн. / О.І.Пометун, І.В.Пироженко. За ред. О.І.Пометун. - К.: Видавництво «А.С.К.», 2004. – 192 с.

5. Трубайчук А.Ф. Друга світова війна: Коротка історія / Анатолій Фотійович Трубайчук. – Київ: Наукова думка: Асоціація істориків «Істина», 1995. – 192 с.: 12 ст.іл. – На укр. яз. - ISBN 5-12-004689-4.

6. Хімей В. УРСР у міжнародних відносинах періоду блокового протистояння / В. Хімей // Сіверянський літопис. - 2012. - № 5-6. - С. 184-190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/sl_2012_5-6_23.pdf

7. Щупак І.Я. Всесвітня історія. Новітній період (1939-2011рр.): підруч.для 11кл. загальноосвіт. навч. закл. - Запоріжжя: Прем’єр, 2011. – 272 с.

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА, АРХІТЕКТУРИ, МУЗИКИ, ТЕАТРУ, КІНО Й

СПОРТУ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX — НА ПОЧАТКУ XXI СТ.

Мета: охарактеризувати основні тенденції розвитку світової літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту; визначити основні течії розвитку світової літератури, працювати з поняттями «соціалістичний реалізм», «неореалізм», «поп-арт»; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, критично мислити, висловлювати свої судження, працювати з різними історичними джерелами; виховувати в учнів почуття прекрасного, зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Які основні тенденції виділяють у літературі міжвоєнного періоду?

2. Що ви розумієте під поняттям «образотворче мистецтво»?

3. Які види мистецтва вам більше до вподоби? Чому?

4. Коли після закінчення Другої світової війни було відновлено олімпійський рух?

5. Якими є основні принципи олімпійського руху?

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Розвиток літератури

Учитель. На розвиток повоєнної літератури та мистецтва значний вплив справили розкол світу на демократичну й тоталітарну системи, ядерна небезпека, урбанізація, глобальні проблеми.

Робота з таблицею

Жанри	Представники	Характерні ознаки
Реалізм	У. Фолкнер, Е. Базен, Л. Арагон
« Соціалістичний реалізм»	М. Шолохов, 0. Толстой, 0. Фадєєв
Антисоціалістичний реалізм	0. Солженіцин, Б. Пастернак, А. Платонов
« Міфологічний реалізм»	Габріель Гарсія Маркес
Екзистенціоналізм	А. Камю, А. Мердок
«Драма абсурду»	С. Беккет
«Антироман»	Ф. Саган, Н. Саррот
Масова культура
Детектив	А. Крісті, Ж. Сименон
Наукова фантастика	А. Азимов, Р.-Д. Бредбері

Запитання

1. Які жанри літератури і чому були поширені в другій половині XX ст.?

2. Які особливості характерні для цього жанру?

Архітектура

Основний архітектурний напрям — функціоналізм (для нього характерний принцип, що архітектурну форму повинна визначати функція, призначення будинку). Теоретики напряму — В. Гропіус (Німеччина), ПІ. М. Корбюзьє (Франція), X. Мейєр (Англія). Цей напрям стає інтернаціональним (будинок ООН і т. ін.) Поява органічної архітектури (зв’язок з природою). Започатковує американець Ф. Л. Райт. За його проектом у Нью-Йорку у вигляді панцира равлика побудований будинок музею Гугунхейма. Австралієць Й. Утзон створює оперний театр у Сіднеї (зі склепіннями, уподібненими вітрилам)

Особливий напрям в архітектурі другої половини XX ст. — побудова не окремо взятого будинку, а міста загалом (за проектом О. Німейєра — Бразиліа і т. ін.)

Образотворче мистецтво і архітектура

Соціальний реалізм	Модернізм
Дві основні течії другої половини XX ст.: соціальний реалізм і модернізм
Соціальний реалізм втілюється у двох формах: 1. Неореалізм характерний для демократичних країн; критичне осмислення подій, створення символічного образу-узагальнення, значне смислове навантаження кольору, представники — Р. Гуттузо, М. Тосіко «Жахи Хіросими», А. Сальваторе. Сучасні різновиди неореалізму: «сердитий реалізм», фотореалізм. 2. «Соціалістичний реалізм» набув поширення у країнах соціалістичного табору. В його основі соціалістична ідеологія: усі явища, зображені митцем, визначаються суспільним сенсом, навіть пейзажі — це образи батьківщини, М. Сар’ян — цикл картин «Моя Батьківщина»	Модернізм втілюється у таких формах, як: • абстракціонізм (відтворення не реальної дійсності, а власного духовного світу митця, стану його душі, відходячи від традиційної манери зображення — Д. Пол- лок); • сюрреалізм (не реальний світ, а містично- підсвідомий — С. Далі); • поп-арт (використання на полотні побутових речей — Дж. Джонс); • кінетичне мистецтво (рухомі елементи твору — Ж. Тенгелі)
Особливе місце посідає творчість П. Пікассо

Запитання

1. Визначте особливості провідних течій в образотворчому мистецтві післявоєнного періоду.

2. Які особливості розвитку архітектури в післявоєнні роки і чим вони зумовлені?

Музика, театр, кіно

Групова самостійна робота з підручником

Кіно

Неореалізм (Італія)

Режисура: Р. Росселіні «Рим — відкрите місто», Л. Вісконті.

Актори: Дж. Мазіна, Софі Лорен, М. Мастрояні. Аналіз взаємовідносин людини і суспільства

Філософське поетичне кіно (Італія)

Режисура: Р. Росселіні, Л. Вісконті, Ф. Фелліні. Дослідження психологічних і соціальних мотивів поведінки сучасної людини.

Сюрреалізм

Режисура: Л. Бунюель (Іспанія). Містика, розрив із реальністю.

Політичне кіно (Італія)

Режисура: Ф. Фелліні, Л. Вісконті, Д. Доміані. Гострота драматичних конфліктів. Викриття соціальних проблем.

Радянське кіно

С. Бондарчук «Війна і мир», Г. Панфілов, А. Тарковський «Сталкер»,

О. Герман «Перевірка на дорогах». Епічність (картини з великою кількістю дійових осіб, історичні хронічки), екранізація літературної класики.

Американське кіно

Неореалізм, фільми жахів Д. Камерона, С. Спілберга, критичний напрям, тріллери А. Хічкока. Бойовики, детективи

Театр

«Інтелектуальний театр»

Зображення світу беззахисної людини і тупої жорстокості. Чіткий аналіз та раціоналізм.

«Театр абсурду»

Заперечення буржуазного способу мислення

Музика

Напрями:

• неокласична: І. Стравінський;

• джаз: О. Лундстрем, Л. Бернстайн;

• електронна: А. Шнітке, С. Губайдуллін;

• сонористика: Ю. Лучок, С. Буссоті;

• алеаторика: А. Пуссен.

Захід

1954 р. — зародження рок-н-ролу; вихід у світ першої платівки Елвіса Прес лі.

60-ті рр. — поява легендарних рок-груп «Бітлз» і «Роллінг Стоунз». 70-80-ті рр. — вихід на сцену М. Матьє та ін.

90-ті рр. — поява на пісенному олімпі М. Джексона, Мадонни, Стінга та ін.

СРСР

60-70-ті рр. — ера вокально-інструментальних ансамблів («Пісняри», «Горизонт», «Вераси»таін.).

Кінець 70-х — початок 80-х рр. — народження року в СРСР («Машина часу» А. Макаревича). Найбільш відомі естрадні співаки — А. Пугачова, С. Ротару, Й. Кобзон та ін.

Завдання

1. Охарактеризуйте основні напрями і стилі в музичній культурі другої половини XX ст.

2. Які сучасні музичні твори та їх виконавці у зарубіжних країнах вам подобаються? Чому?

3. Які ознаки характерні для європейського повоєнного кінематографу?

4. Що вас найбільше приваблює в американському кіно? Чому?

5. Згадайте художній фільм, який ви переглянули останнім часом. До якого напряму — елітного чи масового — він належить?

Розвиток спорту. Розвиток фізкультури.

Робота з таблицею

1. Подальший розвиток фізичної культури, перетворення її на складову частину способу життя в розвинених країнах.

2. У розвинених країнах фізкультура і спорт набули державної підтримки.

3. Введення фізичної культури до системи освіти.

4. Розвиток оздоровчої фізкультури, залучення до неї усіх верств населення, в тому числі людей похилого віку.

5. Розвиток матеріально-технічної та науково-методичної бази фізкультурної та спортивної роботи

Олімпійський рух

1. Перетворюється на засіб єднання народів незалежно від расової, національної, політичної приналежності.

2. Олімпійські ігри відновлені 1948 р. (XIV Олімпіада в Лондоні).

3. Проблемами олімпійського руху у повоєнні часи стає політизація, професіоналізація спорту, його комерціалізація, втрата моральних засад, допінг-проблема тощо

Нові організаційні форми спортивної діяльності

1. Проведення континентальних ігор (Європейських, Панамериканських, Африканських, Азіатських).

2. Проведення регіональних ігор (Середземноморських, Центральноамериканських, Азійських).

3. Із 1960 р. проводять міжнародні студентські спортивні змагання — універсіади — під проводом Міжнародної федерації університетського спорту.

4. Розвиток фізкультури і спорту у сучасному світі стримує низький рівень економічного розвитку численних регіонів Землі; чинники культурного характеру (на шкалі цінностей спорт посідає останнє місце; нерівноправність жінки у культурі ісламу тощо)

Запитання і завдання

1. Визначте основні тенденції розвитку фізкультури і спорту в повоєнні роки.

2. Назвіть найбільш масові організаційні форми міжнародних змагань і визначте основні тенденції розвитку олімпійського руху.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Учитель. Назвіть особливості розвитку літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, кіно і театру у післявоєнні роки. Назвіть набуті відмінності.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ ІНДІЇ ТА КИТАЮ

В ПЕРШІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ XX СТ.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• співвідносити методи боротьби за національний та соціальний прогрес народів Індії та Китаю;

• характеризувати роль визначних політичних діячів: М. Ганді, Чан Кайші.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Робота з картою

1.Назвіть країни Азії, в яких у міжвоєнний період відбувався національно-визвольний рух.

2.Визначте країни, які здобули незалежність у міжвоєнний період.

3.Які європейські держави отримали мандати на території в азіатському регіоні відповідно до рішення Паризької мирної конференції?

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Складання хронологічного ланцюжка

Під час розповіді вчителя про події національно-визвольного руху в Індії та Китаї учні складають хронологічний ланцюжок.

Робота з документами

Учні опрацьовують уривки історичних джерел та з’ясовують причини активізації національно-визвольного руху в Індії.

Документ 1

Міністр у справах Індії Монтегю і віце-король Челмсфорд підготували для британського уряду і парламенту доповідь про британську політику в Індії, на підставі якої 1919 р. було прийнято Закон про управління Індією. Цим законом передбачалося символічне розширення складу виборців до центральної та законодавчої асамблеї країни (загалом від 1 до 3 % дорослого населення). Індійцям нада- ... валися місця у виконавчих радах при віце-королі та губернаторах провінцій для отримання посад міністрів охорони здоров’я, освіти й деяких інших другорядних посад колоніальної адміністрації. Англійці ж повністю контролювали фінанси, армію, поліцію — всі життєво важливі сфери економіки, внутрішньої та зовнішньої політики Індії. Новий закон запроваджував виборчу систему за релігійними куріями і в такий спосіб навмисно роз’єднував і протиставляв індусів і мусульман.

Того ж 1919 р. англійська влада надала чинності законові Роулетта, названому так на честь його автора. Закон передбачав посилення покарань за антиурядову діяльність. Поліції надавалося право заарештовувати, ув’язнювати і судити за зачиненими дверима усіх, хто підозрювався в революційній діяльності.

Запитання

1. Що зумовило загострення відносин між Індією та Великою Британією?

2. Які верстви населення стали ядром національно-визвольного руху?

3. Як закони, прийняті англійським урядом, вплинули на ситуацію в країні? Розкрийте зміст.

Документ 2. Джавахарлал Неру про «соляний похід»

По всій країні, у кожному місті і в кожному селі тільки й розмов про видобуток солі, і було винайдено чимало цікавих способів видобутку солі. Ми дуже погано розумілися на цьому, і тому намагалися дізнатися якомога більше з книжок, а потім поширювали листівки, у яких надавали відповідні рекомендації... Нарешті нам пощастило отримати якусь бруднувату речовину, якою ми страшенно пишались і яку продавали з аукціону за фантастичними цінами. Була ця речовина гарною чи поганою — не мало ніякого значення, головне полягало в тому, щоб порушити злочинну соляну монополію, а це нам удалося, хоч якість нашої солі і була низькою. Побачивши, яким величезним ентузіазмом охоплений народ і як видобування солі поширюється по усій країні, ніби пожежа в преріях, ми були вражені і присоромлені тим, що засумнівалися в дієвості цього методу, коли його вперше пропонував Гандіджі (тобто Ганді; частка «джі» додається до імен в Індії і має відтінок поваги). І ми дивувалися надзвичайному умінню цієї людини впливати на маси і примущувати їх діяти організовано.

Запитання

1.Якими були причини цього походу?

2.Якими були наслідки цього походу?

Учитель. Незважаючи на те, що Китай взяв певного мірою участь у Першій світовій війні, пославши до Європи своїх громадян у 1917 р., великі держави повністю проігнорували його інтереси. Рішення Паризької мирної конференції про передання Японії провінції Шандунь надзвичайно обурило Китай.

Документ 3. «Рух 4 травня»

Рух розпочався з виступу студентів та учнів середніх шкіл Пекіна, які зібралися 4 травня 1919 р. на центральній площі столиці. Вони провели мітинг та демонстрацію протесту з вимогою анулювати поступки Японії («Двадцять одна вимога»), зроблені їй під час війни. Виступ пекінських студентів був підтриманий широкими колами китайської молоді та інтелігенції й супроводжувався рухом за «нову культуру», наслідком якого стало створення нової письмової мови «байхуа», що відповідала розмовній. Це була справжня культурна й літературна революція, що дала змогу залучити до писемності та полегшити освіту для мільйонів китайців... Значна частина молоді в цей час влилася до лав суньятсенівської партії (Гоміндан) і Комуністичної партії Китаю (КПК)... «Рух 4 травня» сприяв консолідації робітничого класу, що позначилося в його організованих виступах, страйках. У Шанхаї та інших містах відбулися демонстрації, політичні страйки, бойкотувалися японські товари. Китайський уряд був змушений заявити про відмову підписати Версальський мирний договір і зняти з посад найбільш ненависних народові прояпонськи налаштованих сановників.

Завдання

1.Проти чого виступали учасники «руху 4 травня»?

2.Які прошарки населення взяли участь у цьому русі?

3.Яких результатів досягли учасники руху?

Документ 4. Вашингтонський договір щодо Китаю (витяг) 6 лютого 1922 р.

Стаття 1. Інші держави, що домовляються, окрім Китаю, згодні:

1) Поважати суверенітет, незалежність і територіальну та адміністративну недоторканність Китаю.

2) Надати Китаю цілковиту й нічим не обмежену можливість розвиватися й підтримувати життєздатний і стабільний уряд.

3) Використати свій вплив з метою встановити і підтримувати принцип «рівних можливостей» для торгівлі й промисловості всіх націй на всій території Китаю.

Стаття 3. З метою більш дієвого застосування принципу «відчинених дверей», тобто рівності можливостей, що відкриваються в Китаї для торгівлі й промисловості, всіх націй, інші, окрім Китаю, держави, що домовляються, погодились, що вони не шукатимуть, а рівно і не підтримуватимуть своїх громадян у пошуках: угод, що могли б сприяти встановленню на їхню користь будь-якої загальної переваги в правах щодо торгового чи економічного розвитку в будь- якому певному районі Китаю; таких монополій або переваг, що могли б позбавити громадян будь-якої іншої держави права здійснювати в Китаї законну торгівлю чи промисел або можливості брати участь спільно з китайським урядом чи з будь-якою місцевою владою у будь-яких громадських підприємствах або в підприємствах, що здатні... паралізувати застосування принципу «рівних можливостей».

Запитання

1. Чи залишався Китай за цим документом незалежною країною?

2. Що підтверджує ваші міркування?

Розповідь вчителя про уряд Чан Кайші

Учитель. Після смерті Сунь Ятсена, у квітні 1927 року національний уряд країни очолив Чан Кайші. Уряд взявся до реформи сільського господарства та промисловості. Необхідно було розв’язати транспортну проблему, яка призвела б до будівництва нових шляхів. Але держава потерпала від знецінення грошей.

1930 року чисельність Національної революційної армії досягла 1млн вояків і на її утримання було витрачено понад 70 % бюджетних коштів.

Чан Кайші розраховував на підтримку великих землевласників, але вони не надали цьому значення і відмовились дати необхідні кошти. Політичну вигоду від реформ здобули лише великі міста, натомість сільське населення не відчуло їх позитивного впливу.

Запитання

1.Чим були зумовлені труднощі здійснення китайським урядом реформ?

2.Які верстви населення виграли від реформ? Припустіть, як це вплине на ситуацію в країні у подальшому.

Розповідь вчителя про китайських комуністів

Учитель. З 1931 до 1934 ріку в північних районах Китаю було створено радянську республіку. Лідером комуністичного руху став Мао Цзедун. У цій республіці було проведено земельну реформу, під час якої селянам роздавали землю. Для боротьби з політичною партією «Гоміндан» комуністи створюють загони Червоної армії.

Упродовж 1934-36 років Червона армія, відбиваючи атаки урядової армії пройшла більше 12 тис. км. Вони подолали шлях з південних у північні райони Китаю, що контролювали комуністи.

Презентації учнів

Учні, які отримали випереджальне завдання виступають з презентаціями про Махатму Ганді та Чан Кайші.

Робота з підручником

1-ша група. Виписати основні принципи соціально-політичного й філософсько-релігійного вчення ґандизму.

2-га група. Виписати зміст сатьяграхи.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1.Які спільні риси були притаманні національно-визвольному рухові Індії та Китаю у першій третині XX ст.?

2. Які відмінні риси були притаманні національно-визвольному рухові Індії та Китаю у першій третині XX ст.?

3. Дайте власну оцінку ідеям та тактиці «ненасильницького опору злу» в Індії. У чому ви вбачаєте переваги та недоліки?

4. Індія та Китай одночасно вели боротьбу за незалежність та модернізацію суспільства. Проте вони використовували різні методи й засоби досягнення мети. Поясніть, чим була обумовлена така суттєва різниця шляхів розвитку.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Скласти синхроністичну таблицю «Національно-визвольний рух Індії та Китаю в перше десятиріччя XX ст.

Роки	Події
Роки	Індія	Китай

З. Підготувати презентацію про генерала Танаки.

"Рух 4-го травня "

Чан Кайші

Сунь Ятсен

Джавахарлал Неру

Соляний похід

Махатма Ганді

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ У 20-30-Х РР. XX СТ.

Мета: називати основні внутрішньополітичні події у Великій Британії періоду стабілізації 1924-1929 рр.; показувати на карті трансформацію Британської колоніальної імперії; описувати внутрішню політику консервативних і лейбористських урядів у Великій Британії; характеризувати загальний страйк гірників 1925-1926 рр. у Великій Британії; з’ясовувати причини та наслідки економічної кризи 1929-1933 рр.; аналізувати заходи «національного» уряду.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

Учні висловлюють свої припущення з даного питання, а вчитель записує їх на дошці. Після цієї вправи до зошитів записують основні наслідки Першої світової війни для Великої Британії.

Робота з підручником

Учні опрацьовують текст підручника «Вибори 1918 р.».

Запитання

Які проблеми, на вашу думку, виникли під час діяльності коаліційного уряду? Свою думку обґрунтуйте.

Метод «Два—чотири—разом»

За допомогою даної вправи учні опрацьовують матеріал підручника та додаткову інформацію про розвиток Великої Британії у повоєнні роки.

Запитання

1. Який метод виведення країни з економічної кризи уряд Ллойд - Джорджа вважав найкращим?

2. Яка категорія населення вперше проголосувала за новим виборчим законодавством?

3. Які заходи було здійснено в соціальній сфері?

4. У чому полягала суть «ірландського питання»?

5. Як воно було розв’язане?

Розповідь учителя

Слухаючи розповідь учителя, учні записують тези про діяльність уряду Рамсея Макдональда.

1. Покращив систему страхування з безробіття.

2. Збільшив видатки держави на житлове будівництво.

3. Зменшив мито на деякі товари.

4. Збільшив розміри допомоги безробітним та пенсії старим.

5. Під час трудових конфліктів зазвичай підтримував підприємців,

домагаючись припинення страйків.

6. Відмовився від націоналізації шахт і залізниць.

Запитання

1. На яку сферу життя були спрямовані основні заходи уряду Макдональда?

2. Що в діяльності лейбористського уряду зумовило розчарування

його прихильників? Свою думку поясніть.

Робота з документами

Документ 1

Наприкінці квітня 1926 р. державні субсидії припинилися і власники

почали звільняти шахтарів з роботи. Реакція шахтарів була блискавичною

— 3 травня вони розпочали грандіозний страйк, який переріс у

загальнобританський і тривав до 12 травня. Кількість учасників загального

страйку (разом із родинами) становила близько 18 млн осіб, тобто понад 40 %

усього населення країни.

Проте шахти стали яблуком розбрату не лише між шахтарями і власниками

шахт, страйк розколов Британію навпіл: з одного ' боку конфлікту були

шахтарі, з іншого — середні та заможні верстви. Шахтарів підтримав

Британський конгрес тред-юніонів (БКТ), а власників — уряд С. Болдуїна,

через що прем’єр опинився віч-на- віч із загрозою загального страйку.

Профспілки інших галузей закликали своїх членів припинити роботу на

підтримку шахтарів, які вимагали підвищення заробітної плати і поліпшення

умов праці.

11 травня 1926 р. Верховний суд країни визнав страйк незаконним, і уже

наступного дня керівництво БКТ оголосило про його припинення. Страйк

шахтарів, які не підкорилися рішенню Генеральної ради БКТ, тривав до

кінця листопада. Заробітну платню гірників було зменшено, а робочий

день подовжено.

Запитання

1. Чому для англійців вугілля мало таке велике значення?

2. Що стало причиною загального страйку шахтарів?

3. Чому страйк шахтарів увійшов в історію як британський?

4. Чим закінчився шахтарський страйк 1925-1926 рр.?

5. Поміркуйте, як події 1925-1926 рр. вплинуть на чергові вибори.

Документ 2. Закон про трудові конфлікти та професійні союзи

Будь-який страйк є незаконним у разі, якщо (І) метою його не є

сприяння врегулюванню трудових конфліктів ...та (II) якщо він задуманий

та розрахований на те, щоб безпосередньо або шляхом створення труднощів

для суспільства застосувати примус щодо уряду.

Вимоги закону про трудові конфлікти до тред-юніонів Між оголошенням страйку

і його початком має пройти певний час («охолоджувальний період»), щоб роботодавці й працівники спробували порозумітися, уникнувши страйку.

Організатори та учасники незаконних страйків підлягають штрафу чи навіть відповідальності перед судом. Масове пікетування забороняється.

Політичні внески тред-юніонів до скарбниці Лейбористської партії забороняються. Тред-юніони державних службовців не можуть бути членами БКТ.

Завдання

1. Доведіть, що «Закон про трудові конфлікти і тред-юніони» насправді послабив позиції британських тред-юніонів.

2. Установіть причини прийняття консервативним урядом С. Болдуїна даного закону саме у 1927 р.

3. Які страйки забороняв даний закон, а які дозволяв? Поясніть чому.

Документ З

У Великій Британії світова економічна криза далася взнаки у першому кварталі 1930 р. Найбільш критичний момент в економіці настав навесні 1932 р., коли виробництво знизилось на 23 % від рівня 1929 р. Збитки від кризи були трохи меншими, ніж у США та Німеччині. Це пояснюється тим, що англійська промисловість розвивалась повільними темпами у першій половині 20-х років, і лише на початку 1925 р. було досягнуто довоєнного рівня. Усі галузі економіки були охоплені глибокою кризою, особливо постраждали давні, базові галузі: металургія, вугільна промисловість, суднобудування. Виплавляння чавуну і сталі скоротилося майже вдвічі, продукція суднобудування зменшилася майже в 12 разів.

Дрібні фермери та орендарі розорялися, бо сільськогосподарська продукція втратила в ціні в середньому до 1/3. У роки кризи посилилася залежність країни від постачання сировини та продуктів харчування, було істотно обмежено експорт (удвічі) англійських товарів. На 2,5 млн тонн скоротився тоннаж британського торговельного флоту. 1931 р. витрати Великої Британії вперше перевищили прибутки на 110 млн фунтів стерлінгів... Криза призвела до небаченого злету безробіття. 1932 р. кожний четвертий робітник залишився без роботи, з них майже половина — металургів, понад 1/3 — шахтарів. Економічне життя в індустріальних центрах практично завмерло. ...Виникали нові страйки, «голодні походи»...

Запитання

1. Чому криза, яка охопила Велику Британію, була менш збитковою порівняно зі Сполученими Штатами?

2. Які галузі економіки постраждали найбільше?

3. До яких наслідків у фінансовій та соціальній сферах призвела економічна криза?

Учитель. Уряд країни не контролював економічної ситуації, у кабінеті міністрів стався розкол стосовно засобів виходу з кризи, який і призвів 1931 р. до відставки уряду. Цього ж року Р. Макдональд сформував т. зв. «національний уряд» із лейбористів, консерваторів і лібералів.

Робота зі схемою

Заходи «національного» уряду для подолання економічної кризи
	Установлено ввізне мито в розмірі 10 %
	Запроваджено протекціоністські закони, що сприяли розвиткові власної промисловості
	Знижено зарплати службовцям, вчителям та військовим морякам
	Допомога з безробіття була зменшена на 10 %
	1931 р. скасовано золотий стандарт фунта стерлінга
	Створено стерлінгову зону
	Велика Британія відмовилась від вільної торгівлі